№22/208638-еп

Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно), моєму чоловіку,хороброму захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю ЗСУ – солдату Павперову Олександру Володимировичу

Автор (ініціатор): Павперова Юлія Георгіївна
Дата оприлюднення: 19 жовтня 2023
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю ЗСУ – солдату Павперову Олександру Володимировичу


Шлях військового Олександр Павперов розпочав ще у 2015 році, добровільно мобілізувавшись до лав ЗСУ. Приймав безпосередню бойову участь в Антитерористичній операції в лавах 2-ї «афганської» роти 24 ОШБ «Айдар», де виконував бойові завдання в Луганській області (н. п. Золоте - 4) і Донецькій областях (н. п. Новгородське, Авдіївка, Славне).Виявив при цьому хоробрість, мужність, сумлінне відношення до свої військових обов’язків.
24 лютого, на початку повномасштабного вторгнення військ рф на територію України, Павперов О.В., залишивши рідну домівку та сімʼю в м. Олешки Херсонської області, поїхав до столиці, де одразу вступив до лав 204 батальйону Територіальної оборони міста Києва. Приймав участь в обороні м.Київ і Київської області.
Після того, як загарбники були відкинуті від столиці нашої держави, Олександр, який завжди був справжнім патріотом своєї країни, добровільно вирішив стати до рядів 5 окремого штурмового полку.
В травні 2022 року, солдат Павперов О.В. був зарахований до списків 5 штурмового полку і став бійцем 7 роти, 3 штурмового батальйону військової частини А4010 та приступив до виконання обов’язків.
Маючи велике бажання знищувати ворога, який вдерся на рідну землю, значний бойовий досвід та вміння його застосувати, виконував обов’язки за посадою гранатометника, кулеметника, стрільця-санітара, водія.
По відгукам всіх побратимів - « Малиш», а саме таким був позивний Олександра Павперова, був людиною, яка ніколи не залишалася осторонь та завжди приходила на допомогу в самих складних ситуаціях. Впродовж усієї своєї служби він не тільки словом, а й ділом доводив відданість своїй країні.
Починаючи з серпня 2022 року 7 рота у складі 3 батальйону приймала участь в бойових діях в районі н.п. Шуми Донецькій області. Під час цих оборонних боїв на лінії зіткнення солдат Павперов, перебуваючи в групі швидкого реагування, неодноразово вів бої в напрямку траси Горлівка-Бахмут, н.п. Курдюмівка, Озерянівка, у відбитті з рук російського агресора ВОП «Щит», «Грозові ворота» та КПВ «Майорське». При цьому Олександр Павперов виявив високу професійну підготовку, мужність та героїзм.
В грудні 2022 року батальйон, в якому проходив службу солдат Павперов О.В., вів тяжкі оборонні бої в районі н.п. Майорське, Донецької області. Перед ворогом була поставлене завдання любою ціною захопити наші позиції і зайти в Майорське. Атаки з їх сторони проходили безперервно. «Малиш» щоденно, незважаючи на щільність вогню і обстріли, вивозив поранених і загиблих бійців з зони бойових дій, заступав на чергування на спостережні пости, вів прицільний вогонь по ворогу з АГС.
21 грудня російські війська пішли в черговий масований наступ на позиції Сил оборони біля н.п. Майорське. Їм вдалось на фланзі наблизитись до наших оборонних редутів. Солдат Павперов О. В., який був старшим на ВОПі, вміло розставив підлеглих бійців для відбиття ворожої атаки і організував оборону позиції. Чітким і прицільним вогнем з АГС були подавлені кулеметні розрахунки ворога, кулеметним і автоматним вогнем зупинені штурмові групи. Атакуючі сили противника понесли великі втрати в особовому складі і озброєнні. Деморалізований ворог відступив і підняв в повітря дрони-камікадзе. Внаслідок скиду гранати солдат Олександр Павперов отримав тяжке поранення лицьової частини. Але, незважаючи на поранення, залишився на позиції командувати обороною ВОПа, де ще протягом наступних чотирьох годин ефективно і мужньо відбивав наступ ворога. Під час чергової хвилі атак ворога, внаслідок отриманих поранень, зі зброєю в руках, Павперов Олександр загинув.
Найбільшою мрією Олександра було побачити Україну мирною. Він докладав для цього усіх зусиль і віддав найдорожче - своє життя. У Олександра залишились дружина і донька.
Безмежно вдячні усім героям , які захищали і захищають нас. Слава Україні! Героям слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Руденок Олена Олексіївна
29 грудня 2023
2.
Лиходід Тетяна Іванівна
29 грудня 2023
3.
Швед Надія Василівна
29 грудня 2023
4.
Мельничук Христина Василівна
29 грудня 2023
5.
Скляр Юлія Євгенівна
29 грудня 2023
6.
Алієва Лейла Закір Кизи
29 грудня 2023
7.
Сперкач Валентина Валеріївна
29 грудня 2023
8.
Шевчик Людмила Миколаївна
29 грудня 2023
9.
Марусяк Оксана Романівна
29 грудня 2023
10.
Коновалова Ірина Володимирівна
29 грудня 2023
11.
Дубчак Уляна Сергіївна
29 грудня 2023
12.
Марчук Ольга Михайлівна
29 грудня 2023
13.
Вознюк Леся Сергіївна
29 грудня 2023
14.
Корсун Тетяна Борисівна
29 грудня 2023
15.
Мартинюк Віталіна Володимирівна
29 грудня 2023
16.
Бєзіна Євгенія Валеріївна
28 грудня 2023
17.
Якушева Вікторія Сергіївна
28 грудня 2023
18.
Нємітова Тетяна Олександрівна
28 грудня 2023
19.
Ковальчук Володимир Володимирович
28 грудня 2023
20.
Горбенко Іван Сергійович
28 грудня 2023
21.
Кушнір Надія Петрівна
28 грудня 2023
22.
Машталяр Андрій Степанович
28 грудня 2023
23.
Батуринська Інна Віталіївна
28 грудня 2023
24.
Урбанович Тетяна Володимирівна
28 грудня 2023
25.
Марчук Юлія Олександрівна
28 грудня 2023
26.
Балакірська Анна Валентинівна
28 грудня 2023
27.
Маліновська Анастасія Дмитрівна
28 грудня 2023
28.
Чорна Марія Юріївна
28 грудня 2023
29.
Сопилюк Оксана Василівна
28 грудня 2023
30.
Кирик Надія Володимирівна
28 грудня 2023
25178
голосів з 25000
необхідних
Статус: На розгляді
Збір підписів завершено