№22/208550-еп
Присвоєння звання Героя України ( посмертно)
Автор (ініціатор): Пожаребко Едуард Валентинович
Дата оприлюднення: 18 жовтня 2023
Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України ( посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини солдату -стрільцю помічнику гранатометника 128 бригади 231окремого батальйону ТРО 1 роти 2 взводу 1 стрілецького відділення військової частини А7406.
Владислав мав дві вищі освіти: бакалавр юриспруденції та магістр соціології. Після повномасштабного вторгнення російських загарбників до нашої Батьківщини вирішив присвятити своє життя професійній військовій службі. Бути офіцером. Отримавши відмову до вступу до військової академії за станом здоров’я наш Син пішов добровольцем, як і його батько раніше, до лав збройних сил України 21.07.2023 р.
Із честю та гідністю він разом із Побратимами боронив цілісність нашої Держави на Донецькому та Запорізькому напрямках поблизу сіл Старомайорське та Новомихайлівка. Від Побратимів отримав позивний «Грут».
Загинув Пожаребко Владислав Едуардович 06 жовтня 2023 року виконуючи бойове завдання під час мінометного обстрілу у с.Старомайорське Волноваського району Донецької області. Нагороджений нагрудним знаком « За заслуги перед містом» 3 ступеня 09.10.2023р.
Із почестями похований на Алеї Слави у М. Кривий Ріг.
Владислав завжди був справжнім патріотом та відважно виконав свій обов’язок Громадянина України. До останнього подиху був вірним своїй Державі та Побратимам.
Син провів на передовій усього півтора місяця. За цей короткий час залишився у серцях своїх Побратимів як справжній чоловік, вірний товариш та справжній Герой, який не зупиняється перед труднощами та небезпекою. Його ніколи не залишала посмішка. Навіть коли в окопах засипало землею від вибухів.
Я пишаюся своїм Сином – Героєм! Він справжня Гордість нашої Нації!
Батько дав клятву на могилі свого Сина що з гідністю пронесе пам’ять про Сина -Героя у своєму серці до свого останнього подиху у цій війні.
Владислав віддав саме дорожче за нас із Вами, за вільну Україну та мир. Віддав своє життя. Він не встиг створити свою сім’ю ,народити дітей. Мріяв ... Але його мрії залишаться нездійсненними. Окрім однієї... Наша Країна була ,є і буде вільною!
Пожаребко Владислав Едуардович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою! Вічна пам’ять ! Слава Героям! Слава Україні!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України ( посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини солдату -стрільцю помічнику гранатометника 128 бригади 231окремого батальйону ТРО 1 роти 2 взводу 1 стрілецького відділення військової частини А7406.
Владислав мав дві вищі освіти: бакалавр юриспруденції та магістр соціології. Після повномасштабного вторгнення російських загарбників до нашої Батьківщини вирішив присвятити своє життя професійній військовій службі. Бути офіцером. Отримавши відмову до вступу до військової академії за станом здоров’я наш Син пішов добровольцем, як і його батько раніше, до лав збройних сил України 21.07.2023 р.
Із честю та гідністю він разом із Побратимами боронив цілісність нашої Держави на Донецькому та Запорізькому напрямках поблизу сіл Старомайорське та Новомихайлівка. Від Побратимів отримав позивний «Грут».
Загинув Пожаребко Владислав Едуардович 06 жовтня 2023 року виконуючи бойове завдання під час мінометного обстрілу у с.Старомайорське Волноваського району Донецької області. Нагороджений нагрудним знаком « За заслуги перед містом» 3 ступеня 09.10.2023р.
Із почестями похований на Алеї Слави у М. Кривий Ріг.
Владислав завжди був справжнім патріотом та відважно виконав свій обов’язок Громадянина України. До останнього подиху був вірним своїй Державі та Побратимам.
Син провів на передовій усього півтора місяця. За цей короткий час залишився у серцях своїх Побратимів як справжній чоловік, вірний товариш та справжній Герой, який не зупиняється перед труднощами та небезпекою. Його ніколи не залишала посмішка. Навіть коли в окопах засипало землею від вибухів.
Я пишаюся своїм Сином – Героєм! Він справжня Гордість нашої Нації!
Батько дав клятву на могилі свого Сина що з гідністю пронесе пам’ять про Сина -Героя у своєму серці до свого останнього подиху у цій війні.
Владислав віддав саме дорожче за нас із Вами, за вільну Україну та мир. Віддав своє життя. Він не встиг створити свою сім’ю ,народити дітей. Мріяв ... Але його мрії залишаться нездійсненними. Окрім однієї... Наша Країна була ,є і буде вільною!
Пожаребко Владислав Едуардович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою! Вічна пам’ять ! Слава Героям! Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Дмитрюк Олег Володимирович
18 січня 2024
2.
Ратушина Крістіна Анатоліївна
18 січня 2024
3.
Шумська Жанна Вікторівна
18 січня 2024
4.
Білокінь Тетяна Василівна
18 січня 2024
5.
Бічева Олена Степанівна
18 січня 2024
6.
Кшановська Тетяна Ігорівна
18 січня 2024
7.
Шкундіна Алла Вікторівна
18 січня 2024
8.
Поліванова Ірина Анатоліївна
18 січня 2024
9.
Слюсаренко Аліна Дмитрівна
18 січня 2024
10.
Маліношевська Оксана Іванівна
18 січня 2024
11.
Муріна Світлана Вікторівна
18 січня 2024
12.
Шемчук Валентина Михайлівна
18 січня 2024
13.
Сопилюк Оксана Василівна
18 січня 2024
14.
Авіна Надія Олексіївна
18 січня 2024
15.
Павлова Марина Олександрівна
18 січня 2024
16.
Гребеножко Валентина Леонідівна
18 січня 2024
17.
Форманчук Наталія Володимирівна
18 січня 2024
18.
Височинська Ольга Сергіївна
18 січня 2024
19.
Пухова Карина Вікторівна
18 січня 2024
20.
Сердюкова Світлана Іллівна
18 січня 2024
21.
Суліма Інга Дмитрівна
18 січня 2024
22.
Білозор Лариса Вікторівна
18 січня 2024
23.
Кандиба Наталія Юріївна
18 січня 2024
24.
Танченко Олена Михайлівна
18 січня 2024
25.
Коробкова Ксенія Ігорівна
18 січня 2024
26.
Домашенко Дар'я Сергіївна
18 січня 2024
27.
Раденко Юлія Сергіївна
18 січня 2024
28.
Ролік Оксана Миколаївна
18 січня 2024
29.
Демчук Вікторія Едуардівна
18 січня 2024
30.
Попова Альона Олегівна
18 січня 2024