Прошу присвоїти почесне звання Героя України ( посмертно) командиру 1 піхотного відділення 1 піхотного взводу 1 піхотної роти 101 піхотного батальйону молодшому сержанту Прокіпець Сергію Анатолійовичу.

Шановний Пане Президенте Володимире Олександровичу, прошу присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) відважному воїну, батьку, чоловіку Прокіпець Сергію Анатолійовичу , який з першого дня повномасштабного вторгнення добровільно пішов захищати нашу Батьківщину, свою родину.
З першого дня повномасштабного вторгнення Сергій вступив до особового складу ВЧ А3425 молодший сержант, Командир 1-го піхотного відділення 1-Ї піхотної роти 101-го піхотного батальйону військової частини А 3425 Прокіпець Сергій Анатолійович .
Під час захисту Батьківщини Сергій
01.04.2022 Згідно бойового розпорядження ОУВ « Приморʼя» номер 498 дме від 01.04.22 101 піхотний батальйон здійснив переміщення в район н.п Зоря, Веселе, Володимирівна, та перейшов в оперативне підпорядкування командиру 14 омбр. Здійснив заміну підрозділів 14 омбр та перейшов до оборони з переднім краєм по рубежу н.п Зоря, Озерівка, Новоолександрівка, Червоне, Людмилівка, Веселе з завданням утримати зайнятті позиції, нанести вогневе ураження противника та не допустити прориву противника у напрямку Архангельське-Баштанка.
18.04.2022 З метою виконання бойового розпорядження ОУВ «Приморʼя номер 780 т від 17.04.22 року прийняли до складу бригади 101 пʼю від 14 омбр перейшли до оборони по рубежу: висота 69.0, Калинівка, ст. Березнегувате, Мурахівка, Кавказ, Лепетиха.
30.08.2022 На виконання БР ОУВ « Приморʼя номер 5415т від 29.08.2022 року 61 омбр продовжує ведення оборони по рубежу….. Зведений підрозділ 101 МБ в районі Андріївка 7 разів обстрілян ворогом (СУ 25 - 2 од, РСЗВ -38 ракет, танк- 58 постр, 152мм- 8 се), в наслідок обстрілу з 20:01 по 21:05 ворожою РСЗВ ЗАГИНУВ молодший сержант Прокіпець Сергій Анатолійович 31.05.1974 р. Недноразово просився на «передову», ставши командиром відділення був прикладом мужності, стійкості духу, вірності обраної справі та патріотизму для своїх підлеглих .
Як казав командир бригади піхотного відділення : “Вони Герої вже тому, що пішли захищати Україну за покликом свого серця без жодних вагань.” Сергій був військовослужбовцем , але за цій короткий проміжок часу він став Героєм у житті і на війні. Дуже правильна людина, якщо можна було ще раз пережити цей момент, він би все одно виконав наказ. Сергія дуже поважали побратими, завжди готовий допомогти, ерудит, справжній чоловік та батько.
Це був його вибір і я вважаю, що він справжній "Герой", хоча не був професійним військовим, але намагався до останньої хвилини виконувати поклик свого серця, тому заслуговує звання Героя України посмертно. Це те що може зробити Держава для Героя та його родини.
У Сергія залишилось двоє донечок, які після вчинка батька, бачить своє майбутнє в ЗСУ.
Вічна пам'ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну! Герої не вмирають!