Шановний Пане Президенте!
Я, Лебедєва Валентина Іванівна, прошу Вас присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно), моєму внукові, Стрєльнікову Богдану Сергійовичу, старшому кулеметнику 1 відділення 3 взводу оперативного призначення 3 батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Західного ОТО Національної гвардії України, 28.01.2002 р.н. жителю м.Бершадь Вінницької області.
У віці одного року Богдан осиротів, та продовжив жити зі мною. Навчався у Бершадському ЗЗСО І-ІІІ ст.№2, після того у Бершадському медичному коледжі.
За власним бажанням, у 2021 році Богдан Сергійович вступив до лав Національної гвардії України та проходив службу у в.ч. 3027, згодом був переведений до в.ч. 3008, де і підписав контракт для проходження військової служби.
Зі словами: "Бабусю, а хто як не я" 1 листопада 2021 року був направлений в зону АТО до м. Курахове Донецької області, де отримав нагрудний знак «Учасник АТО».
Під час повномасштабного вторгнення Богдан брав участь в бойових діях в Житомирській та Київській області, і був перенаправлений до околиць м. Бахмута Донецької області, отримав поранення, але не покинув побратимів та продовжив службу у в.ч. 3028.
Богдан Сергійович героїчно загинув 16.08.2023 р. під час штурму лісосмуги в районі н. п. Роботине Пологівського району Запорізької області.
В такому молодому віці Богдан два роки воював з окупантами. До останнього подиху був вірним присязі та Батьківщині. Він завжди хотів бути військовим та мріяв вступити до війської академії. Богдан Сергійович є взірцем справжнього патріотизму та Героя України. Адже, будучи сиротою, він не побоявся піти та захищати свою Україну.
Тому просимо Вас розглянути петицію та присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) Стрєльнікову Богдану Сергійовичу, якому назавжди 21.
З повагою, Лебедєва Валентина Іванівна, бабуся полеглого Героя.