Шановний пане Президент!
Просимо Вас розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України, старшому солдату/гранатометнику Кузієву Олегу Олексійовичу 26.09.1997 року народження, 28 бригади,3 механізованого відділення, 1 механізованого взводу, 2 механізованої роти, військова частина А0666.
Нашого Героя Олежку завжди всі пам'ятатимуть як усміхнену життєрадісну людину, турботливого татуся, люблячого чоловіка.
Він ніколи не стояв осторонь несправедливості, завжди приходив на допомогу тим хто її потребував.
Він спочатку війни ще з 2014 року вирішив що хоче стати на захист своєї країни і з досягненням 18 років, закінчивши навчання на електрогазозварника, добровільно пішов до лав Збройних сил України з 2016 року, неодноразово брав участь в бойових діях в зоні АТО, там отримав поранення, був звільнений в 2019 році.
Незміг стояти осторонь і в 2022 році, коли почалось повномасштабне вторгнення в Україні і вже 26.02.2022 пішов захищати та боронити нашу країну від загарбника зі словами:"я йду щоб моя донечка спала спокійно" і "хто як не ми".
Нажаль 08.05.2022 року Олежка отримав осколкове поранення лівої лопаткової ділянки,після чого переніс операцію з видаленням уламка в Миколаєві і був переведений на реабілітацію до Одеси, під час реабілітації його чекала ще одна операція. В цей час потрапила до лікарні і наша доня, попри підготовку до 2-гої операції та після операції, він виривався до нас з донею в лікарню, щоб підтримати нас, завжди пам'ятатиму його міцні обійми, він обіймав міцно та підтримував попри свої переживання та свою біль,він завжди був поряд та підтримував нас, мріяв про скоріше одужання, перемогу, повернення додому, та хотів бачити як росте його маленька копія, його крихітка, яка так сумує за ним, він розважав всіх діток в палаті і наша Кірюша завдяки його підтримці одужувала і відновлювалась швидше,він так мріяв про доню він її дуже любив, навіть коли я була вагітна незнаючи на кого ми чекаємо, Олежка завжди казав що там дівчинка, що в нього буде перша доця, він так про неї мріяв, я пишаюся що подарувала йому його мрію,яку він так чекав, яку вчуся виховувати за двох.
Після поранення наш татко насолоджувався 2 неділями з сім'єю та так тішився донечкою, а потім повернувся на передову й далі обороняв наш спокій, проганяючи загарбників з нашої землі.
Загинув Олежка поблизу населеного пункту Олександрівка, Херсонської області 19.08.2022, від численних уламкових поранень тіла, переломами плеча та стегна.
Ми з донею дуже пишаємося нашим Героєм Кузієвим Олегом Олексійовичом, який гідно тримав оборону до останнього, він довів що заслуговує на почесне звання Героя України ( посмертно) із врученням ордену "Золота Зірка" його дружині та доньці.
Кожен герой який обороняє чи обороняв нашу неньку Україну заслуговує цього звання, вони як ніхто є Героями нашого часу.
Вічна пам'ять загиблим Героям
Слава Україні!
Героям слава!
Я хочу щоб наша з Олегом донька завжди пам'ятала тата як Героя і всі пам'ятали нашого Героя, який віддав життя за спокій в нашій країні, а його донька як ніхто заслуговує на цю нагороду як пам'ять про татка
Прошу Адміністрацію Президента України та особисто Президента України Володимира Олександровича Зеленського розглянути петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) старшому солдату/гранатометнику-Кузієву Олегу Олексійовичу із врученням ордену " Золота Зірка" його дружині та доньці.