Шановний пане Президенте!
Я, Сахарук Наталія Миколаївна, прошу Вас розглянути петицію про надання звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові військовослужбовцю ЗСУ Сахаруку Ярославу Васильовичу (31.01.1991р.н., жителю Івано-Франківської обл., м. Бурштин) з позивним «Ярік», який загинув 13.08.2023р. на схід від населеного пункту Невське, Луганської області, під час артилерійського обстрілу при виконанні бойового завдання, повʼязаного із захистом Батьківщини по здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації на сході України.
Ярослав, в перші дні повномаштабного вторгнення, не маючи ні військової освіти, ні строкової служби в армії, залишивши трьохмісячного синочка і мене, дружину, яких дуже любив і оберігав, поповнив ряди захисників України.
З 28.02.2022р. Ярослав проходив військову підготовку в Івано-Франківську, де 24.03.2022р. прийняв присягу на вірність Україні та українському народові. З 15.04.2022р. Ярослав був переведений на передову у Харківську область, а в кінці лютого 2023р. - на Лиманський напрямок.
Всі свої знання, сили, винахідливість та ініціативу, весь свій досвід використовував у боротьбі з ворогом для Перемоги України. За короткий час на війні пройшов шлях від рядового до старшого солдата та став командиром 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини А7091 Збройних Сил України.
Демонструючи приклади мужності і героїзму Ярослав першим ішов в бій, неоднаразово проводив диверсії в тилу ворога і завжди повертався з успішним результатом. В критичних ситуаціях один з перших приходив на допомогу побратимам, не зважаючи на небезпеку для власного життя.
Був поранений, переніс кілька контузій, але все одно в короткий термін повертався в стрій.
Товариші та побратими характеризують Ярослава як надійного, хороброго, чесного, справедливого, життєрадісного, справжнього воїна. Про його успішні виконання бойових завдань відомо не тільки на Лиманському напрямку.
Нагороджений медаллю «Ветеран війни» та численними грамотами.
Я та наша родина, побратими, друзі та знайомі пишаємося ним, його патріотизмом, незламністю, мужністю, самовідданістю і вважаємо, що Ярослав воював як справжній герой-воїн і заслуговує на найвищу державну нагороду — Герой України (посмертно).
Вічна памʼять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну.
Слава Україні!
Героям Слава!