Прохання про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) мужньому захисникові, командиру середньої ланки Захарченку Віталію.

Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ, солдату Захарченко Віталію Анатолійовичу ( позивний - “TOOL” ) 15.02.1979 року народження, уродженцю м. Полтава. Героїчно загинув при виконанні військового обов’язку під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України.

Віталій був добровольцем, бо не міг триматися осторонь, це був чистий поклик серця - стати на захист Батьківщини. Почав військову службу у Збройних силах України майже з початку повномасштабного вторгнення - 12.03.2022 р. був призваний до лав оборони нашої країни військовою частиною А4030. Після проходження спеціального навчання почав службу у новостовореній 71 окремій єгерській бригаді Десантно – штурмових військ ЗСУ, котра згодом не раз показувала себе у боях та штурмах, на посаді розвідника - сапера 8 групи 11 роти 3 загону СП. Після набуття бойового досвіду, зарекомендуваши себе як одного з найкращих, обіймав посаду командира середньої ланки.

Брав безпосередню участь у боях на Ізюмському напрямку, під Бахмутом, у Запорізькій області. Віталій завжди був відважним, рішучим та самовідданим, не боявся йти вперед та брати на себе відповідальність. Часто говорив: “ Хто, якщо не я?” Кожного дня ризикував життям, сумлінно виконуючи обов'язок військового. Неодноразово отримував контузії, але повертався у стрій завжди. Не міг залишатися в стороні у найскладніших випадках, побратими завжди могли покластися на нього, розраховувати на його допомогу. За свою службу був нагороджений нагрудними знаками “Ветеран війни “, відзнакою Президента України “За оборону України “, грамотами.

Мій чоловік дуже прагнув перемоги і докладав усіх можливих зусиль на передовій, бажаючи також скорого воз'єднання із сім'єю, друзями, колегами.

Але, на жаль, 12 вересня 2023 року поблизу н.п. Роботине Запорізької області артилерійський обстріл обірвав життя нашого героя. Та навіть у такий жахливий момент, він не зрадив своїм життєвим принципам та баченню світу - завжди допомогти ближньому. Віталій, ціною власного життя, закрив свого побратима, врятувавши його.
Наш герой віддав найцінніше - життя, за свободу та волю українського народу, за незалежність та суверенітет нашої вільної України. Залишив у скорботі неповнолітню доньку, дружину, батьків, сестру та всю родину, друзів…
Віталію назавжди 44 роки. Боровся за Україну! Загинув заради України! Герої не вмирають, доки ми пам'ятаємо про них.
Шановний пане Президенте, просимо Вас віддати останню шану нашому мужньому захисникові Віталію Захарченко та присвоїти йому почесне звання Героя України (посмертно).