Присвоєння звання Героя України Рибитві Ігорю Вікторовичу (посмертно)

Шановний пане Президенте!
Прошу розглянути петицію, щодо присвоєння почесного звання Героя України військовослужбовця Збройних Сил України солдату Рибитві Ігорю Вікторовичу (позивний "Гайтавер") 07.02.1992 р.н., який народився в місті Біла Церква, Київської області.
На початку повномасштабного вторгнення Ігор поповнив ряди добровольців Територіальної оборони міста Білої Церкви, тому як вважав своїм обов'язком захищати свою родину та Батьківщину. Через деякий час, а саме 20 квітня перейшов до лав ЗСУ та був направлений служити у військову частину А7014 як навідник кулеметного взводу 66 бригади в місті Десна, де разом з побратимами 2 місяці проходили навчання, а вже потім вони були перенаправленні далі на Схід України.
Найперше їх місце знаходження було поблизу міста Курахово, де вони здійснювали патрулювання а також їздили на чергування.
Потім їм був даний наказ про зачистку та звільнення села Щурове Донецької області, яке 16 вересня було успішно виконано.
Нажаль у вересні 2022 року 66 бригаді в якій знаходився Рибитва Ігор було надано ще одне завдання, яке і стало вирішальним в житті Ігора - це штурм та зачистка міста Лиман.
25 вересня 2022 рік став найжахливішим днем у нашій родині!
При звільнені міста Лиман підрозділ Ігоря потрапив під щільний мінометний та танковий обстріл ворога. Ігор отримав численні поранення ніг та живота, самостійно пересуватись не зміг. Повідомивши про це побратимів, залишився самостійно прикривати їх відхід.
Про цей страшний день та смерть Ігоря було написано журналістом Євгеном Малолєткою, але навіть там автором було змінено ім'я нашого Героя. Ті жахливі кадри та історія назавжди залишиться в нашій пам'яті...
Неподалік біля місця де загинув Ігор, на в'їзді в місто Лиман було встановлено меморіал воїнам які загинули при визволенні міста Лиман.
25 вересня 2022 року став вирішальним у житті Ігоря.
А також саме цей день став страшним для його родини...мами, дружини та трирічного сина.
Ігор завжди був доброю, хороброю та вірною людиною. По словам побратимів Ігор був дуже відповідальною людиною і серйозно відносився до поставлених задач, через це його було призначено штурманом бригади.
Меморіал з прізвищем батька та стаття зі зміненим ім'ям про смерть, яка стала наслідком героїчного вчинку - це єдине що залишилось у сина...
Для сина та родини, друзів, близьких Ігор назавжди залишиться Героєм.
І тому Пане Призеденте, ми вважаємо що Він заслуговує на почесне звання Героя України (посмертно) як і кожен хто віддав та віддає своє життя за волю та наше життя у Незалежній Вільній Україні!
Слава Героям!
Слава Україні!