№22/206504-еп
Володимире Олександровичу, прошу приcвоїти звання Герой України з врученням ордену «Золота Зірка» (посмертно) старшому солдату Нагорному Миколі Анатолійовичу.
Автор (ініціатор): Лисюк Олена Анатоліївна
Дата оприлюднення: 22 вересня 2023
Шановний пане Президент!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ, старшому солдату Нагорному Миколі Анатолійовичу, який народився 20.10.1987р. у селі Кириївка, Любарського району, Житомирської області.
Під час повномасштабного вторгнення, Коля перебував за кордоном у Польщі, але не міг стояти осторонь, коли Батьківщину знищує рашиська орда. В квітні 2022 року повертається до України і добровільно вступає до лав ЗСУ. Так, як не служив у армії проходить навчання, приймає присягу, потрапляє до 95-ОДШБр, 3 аеромобільного взводу, 3 аеромобільної роти, був командиром групи (позивний «Калясік»).
Нагороджений подякою Командиром військової частини А0281 за старанність, високий професіоналізм, зразкову військову дисципліну, волю до перемоги, сумлінне і бездоганне виконання службових обов’язків з нагоди відзначення Дня захисників та захисниць України, отримав звання старший солдат.
Разом із побратимами боронив землю у н.п. Мар’їнка, Донецької області. Під час виконання бойового завдання у м. Мар’їнка, Донецької області , 19.03.2023 р., Микола загинув від міно-вибухової травми. До останнього подиху залишився вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині.
Зі слів побратимів Коля був відважним, цілеспрямованим, розумним та хоробрим воїном. Добре знав місцевість Мар’їнки, ризикуючи власним життям не раз виводив з під обстрілів своїх побратимів. Завжди приходив на допомогу, ніколи не залишав їх у біді. Мав два поранення, але після кожного повертався у стрій. Був нагороджений орденом «Хрест пошани» від командування 95-ОДШБр.
Володимире Олександровичу, прошу приcвоїти звання Герой України з врученням ордену «Золота Зірка» (посмертно) старшому солдату Нагорному Миколі Анатолійовичу – хороброму воїну, за його рішучість, патріотизм, відвагу та героїзм, що він неодноразово проявляв на полі бою.
Герої не вмирають, але вони живуть поки про них пам’ятають.
Вічна пам'ять і шана всім, хто віддав свої життя на захист України!
Слава Україні!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ, старшому солдату Нагорному Миколі Анатолійовичу, який народився 20.10.1987р. у селі Кириївка, Любарського району, Житомирської області.
Під час повномасштабного вторгнення, Коля перебував за кордоном у Польщі, але не міг стояти осторонь, коли Батьківщину знищує рашиська орда. В квітні 2022 року повертається до України і добровільно вступає до лав ЗСУ. Так, як не служив у армії проходить навчання, приймає присягу, потрапляє до 95-ОДШБр, 3 аеромобільного взводу, 3 аеромобільної роти, був командиром групи (позивний «Калясік»).
Нагороджений подякою Командиром військової частини А0281 за старанність, високий професіоналізм, зразкову військову дисципліну, волю до перемоги, сумлінне і бездоганне виконання службових обов’язків з нагоди відзначення Дня захисників та захисниць України, отримав звання старший солдат.
Разом із побратимами боронив землю у н.п. Мар’їнка, Донецької області. Під час виконання бойового завдання у м. Мар’їнка, Донецької області , 19.03.2023 р., Микола загинув від міно-вибухової травми. До останнього подиху залишився вірним своїм побратимам, своєму народу та своїй Батьківщині.
Зі слів побратимів Коля був відважним, цілеспрямованим, розумним та хоробрим воїном. Добре знав місцевість Мар’їнки, ризикуючи власним життям не раз виводив з під обстрілів своїх побратимів. Завжди приходив на допомогу, ніколи не залишав їх у біді. Мав два поранення, але після кожного повертався у стрій. Був нагороджений орденом «Хрест пошани» від командування 95-ОДШБр.
Володимире Олександровичу, прошу приcвоїти звання Герой України з врученням ордену «Золота Зірка» (посмертно) старшому солдату Нагорному Миколі Анатолійовичу – хороброму воїну, за його рішучість, патріотизм, відвагу та героїзм, що він неодноразово проявляв на полі бою.
Герої не вмирають, але вони живуть поки про них пам’ятають.
Вічна пам'ять і шана всім, хто віддав свої життя на захист України!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Тимошенко Вероніка Олександрівна
24 листопада 2023
2.
Данильчук Дарія Валеріївна
24 листопада 2023
3.
Прівалов Данило Іванович
24 листопада 2023
4.
Полозун Юлія Валеріївна
24 листопада 2023
5.
Уланович Світлана Михайлівна
23 листопада 2023
6.
Курдибаха Юлія Петрівна
23 листопада 2023
7.
Крупін Данило Сергійович
23 листопада 2023
8.
Кислицин Володимир Васильович
23 листопада 2023
9.
Федор Соломія Михайлівна
23 листопада 2023
10.
Фендич Галина Анатоліївна
23 листопада 2023
11.
Баранова Вікторія Антонівна
23 листопада 2023
12.
Мацюк Христина Андріївна
23 листопада 2023
13.
Іванюк Галина Василівна
23 листопада 2023
14.
Дулиба Анна Ярославівна
23 листопада 2023
15.
Іванюк Адріана Віталіївна
23 листопада 2023
16.
Матвейченко Марія Анатоліївна
23 листопада 2023
17.
Грищенко Альвіна Іванівна
23 листопада 2023
18.
Чумак Тетяна Дмитрівна
23 листопада 2023
19.
Москалюк Надія Михайлівна
23 листопада 2023
20.
Сяський Артем Васильович
23 листопада 2023
21.
Копаниця Ганна В'ячеславівна
23 листопада 2023
22.
Гаврищук Євгеній Васильович
23 листопада 2023
23.
Лубенець Анастасія Анатоліївна
23 листопада 2023
24.
Польова Галина Миколаївна
23 листопада 2023
25.
Свинцова Антоніна Юріївна
23 листопада 2023
26.
Дробуш Олена Михайлівна
23 листопада 2023
27.
Коневець Олександра Олександрівна
23 листопада 2023
28.
Кашурнікова Вікторія Олександрівна
23 листопада 2023
29.
Стахміч Андрій Володимирович
23 листопада 2023
30.
Галаша Дмитро Володимирович
23 листопада 2023