Прохання присвоїти звання Героя України (посмертно) командиру відділення в/ч 3028 Шавлюку Роману Орестовичу

Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) мужньому захиснику Батьківщини, командиру 1 відділення 1 взводу оперативного призначення військової частини 3028 Національної гвардії України, молодшому сержанту Шавлюку Роману Орестовичу, позивний «Кореспондент», 31.01.1997 р.н., жителю с. Тудорковичі, Червоноградського району, Львівської області.
На час повномасштабного вторгнення Роман перебував закордоном, але він не зміг стояти осторонь. В перші дні війни він повернувся додому і добровольцем пішов захищати Україну. Спочатку він був призначений на посаду стрілець 4 роти першого стрілецького батальйону військової частини 3002 Західного ОТО Національної гвардії України. По поверненню із передової у жовтні 2022 року він перевівся у військову частину 3028 Національної гвардії України на посаду стрілець помічник кулеметника 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення. Далі був призначеним командиром 1 відділення 1 взводу 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення 14-тої бригади оперативного призначення «Червона калина».
Разом із побратимами він захищав цілісність нашої держави, виганяючи ворога з населених пунктів Білогорівки, Серебрянки, Спірного, Роботиного. Тримаючи позицію біля н.п. Білогорівка, під постійними обстрілами ворожим танком отримав першу контузію. Ще дві контузії отримав під час оборони н.п. Спірне. В Спірному він виконував обов’язки бойового медика, зміг врятувати не одне життя. В даному населеному пункті він з 9 побратимами тримали позицію з 6:00 до 14:00, ворог наступав танком та складом біля 50 осіб. Під час оборони цієї позиції отримав осколкове поранення. В Спірному також на позиції постачав побратимам провізію, для цього проходив 6 км кожного дня, були випадки, коли приходилося пів дня лежати нерухомо на мерзлій землі, коли над ним літав ворожий дрон. В н.п. Роботине врятував та вивів з позицій не одного пораненого побратима та виніс не одного загиблого воїна, повернув додому рідним багато тіл.
Загинув Шавлюк Роман Орестович, під час виконання бойового завдання, внаслідок отримання поранень несумісних із життям від ворожого мінометного обстрілу при здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України в районі н.п. Роботине, Пологівського району, Запорізької області.
Наш Герой Роман був сміливим, мужнім, чесним, відважним, надійним побратимом, без вагань виконував бойові накази, врятував не одне життя, мав повагу серед побратимів та командирів. Побратими не боялися йти в бій, знаючи, що він з ними поряд. Він із честю виконав свій обов’язок щодо захисту своєї держави, до останнього подиху був вірний військовій присязі, Батьківщині та народу України. Батьки виховали гідного сина патріота, який віддав найцінніше, своє молоде життя заради свободи нашої країни. Роману назавжди залишилось 26. Він не встиг здійснити свої плани – не встиг одружитися зі своєю коханою, народити та виховати дітей у вільній Україні… Ми всі: мама, сестра, брат, кохана, вся родина, друзі, побратими, колеги, односельці пишаємось Романом та вважаємо його гідним почесного звання Героя України та просимо підтримати петицію щодо присвоєння Шавлюку Роману Орестовичу звання Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять та шана Герою!