Шановний, пане Президент!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму тату військовослужбовцю ЗСУ старшому солдату 110-тої ОМБр імені генерал-хорунжого Марка Безручка в/ч А4007 Зозулі Юрію Анатолійовичу, позивний «Зулус», 06.10.1971 року народження, жителю с.Могилівка, Вінницького району, Вінницької області.
Після повномасштабного вторгнення тато, поповнив лави тероборони. Йому було не спокійно і він поїхав до Тиврівького військового комісаріату, там йому сказали чекати дзвінка, але довго він не чекав і 2 березня знову поїхав і отримав повістку. На мої слова: «Тату, не йди там ж страшна війна». Він відповів: « Я не хочу щоб війна прийшла до нас в будинок, бо тоді я не зможу вже нічого зробити, я повинен бути там, бо це мій ОБОВʼЯЗОК як чоловіка, захищати свою родину та країну від ворога!»
3 березня 2022 року тато пішов добровольцем захищати цілісність та суверенітет нашої держави, брав участь у бойових діях проти російького агресора в боях за Авдіївку Донецької області, не зрадив Присягу військового, своїх побратимів, свій народ, став гідним сином своєї країни. Побратими відзначають, що «Зулус» за час несення служби зарекомендував себе хоробрим воїном. При вирішенні службових задач проявляв наполегливість та принциповість, за що користувався авторитетом та повагою у колективі та у командуванні військової частини. За весь час війської служби не мав відпустки, але 18 грудня 2022 року її отримав, та не встиг!
17 грудня 2022 року в населеному пункті Веселе, Покровського району, що на Донеччині отримав відкрите проникаюче сліпе поранення голови та загинув під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії ворога.
Старший солдат Зозуля Юрій Анатолійович був мужнім воїном, справжнім патріотом своєї держави. Він любив свою країну і понад усе мріяв аби ми з Вами жили у вільній і незалежній Україні, щоб діти України не знали війни і були спокійні за своє майбутнє. Мій батько для мене є взірцем хороброго воїна, сильною та волелюбною людиною, який назавжди залишиться в моєму серці і буде прикладом для наслідування.
В загиблого Героя залишились батьки, сестра, дружина, син та донечка.
Вся родина просить Вас, пане Президент присвоїти Зозулі Юрію Анатолійовичу почесне звання Героя України (посмертно).
Вічна пам'ять і шана всім, хто віддав свої життя на захист України! Ваша жертва назавжди залишиться в пам’яті багатьох поколінь Українців! Слава Україні!