Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Гаврилюку Миколі Олександровичу , помер звільняючи Роботине Запоріжської області

Шановний Пане Президент!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму брату ,чоловіку, сину , батьку , військовослужбовцю Збройних сил України, Національної Гвардії України Гаврилюку Миколі Олександровичу.
Молодший лейтенант, Нацгвардієць Гаврилюк Микола Олександрович , позивний «КОКА»,служив у 14 Бригаді «Червона калина» м.Калинівка Вінницької області, 28.05.1981 року народження, уродженець села Зелений Ріг , Черкаської області.Там пройшли його дитячі та юнацькі роки . У 1999 року юнака призвали на строкову службу у Калинівський «Ягуар».З того часу Калинівка стала рідним містом для нацгвардійця. Тут він зустрів своє кохання , придбав з дружиною будинок , вперше взяв на руки своїх дітей .
Кока мав чітку життєву позицію, яка була зорієнтована на велику любов до України. Основна риса характеру - вимогливий до себе і до людей., щирий, говорив людям ту правду яка була явна, вмів одним поглядом пояснити ,що щось не так, ...мав велике терпіння до інших характерів ЛЮДЕЙ, терплячий , і водночас Микола був ніжним у спілкуванні з дітками як зі своїми так і чужими на будь якій галявині.. Ще хочеться відмітити те, що завжди між тяжкою службою і домом, він знаходив час відвідати рідне село і батьків, допомагав їм по господарству чим міг.
Майже все на світі лагодив своїми умілими руками, крім космічних ракет.... мабуть немає такого прилада , до котрого Микола не мав би бажання вивчити як він працює...і саме цей хист передав своєму маленькому синочку (В 3 роки Віталя має свій молоток, дитячу бензопилу, пасатіжі, сокирку пластмасову). А окрема сторінка його життя це - служба на захисті українського народу з 2000 року....це лише подумати 23 роки людина служила на благо Батьківщини....З 2014 року майже не бував вдома , захищаючи Батьківщину , його дуже поважали колеги з різних підрозділів та служб. З перших днів повномасштабної війни з зброєю в руках був на фронті .Він був найкращим командиром, його побратими називали його «батько» , не раз рятував їм життя на фронті. Під час виконання бойової задачі 29.08.2023 Кока загинув з своїми побратимами в тяжкому бою звільняючи Роботине Запоріжської області , у них це вийшло , але страшною ціною. Велика родина, рідна мама, сім'я, діти та дружина втратили ЗАЛІЗОБЕТОННУ ОПОРУ, НАДІЮ..але маємо СПІЛЬНО НАБЛИЗИТИ НАШУ ПЕРЕМОГУ РАЗОМ...НАШІ ЗАХИСНИКИ УКРАЇНИ 21 ст. наближали її своїм досвідом, своїм здоров'ям, своїм внутрішнім незламним духом...МАЄМО ГОРДО ПІДНЯТИ ГОЛОВУ , БО МИ РІДНІ НАШОГО ГЕРОЯ- ГАВРИЛЮКА МИКОЛИ ОЛЕКСАНДРОВИЧА .....СЛАВА ГЕРОЯМ!!!! Переповнює ПОВАГА ДО ЙОГО ВИБОРУ, СУМ, БІЛЬ, ТРИВОГА ЗА ДІТЕЙ , ПЕЧАЛЬ, А В СЕРЦІ ТРІПАЄТЬСЯ ВІДІРВАНИЙ ШМАТОЧОК НА ВІТРОВІ......
Шановний пане Президенте, враховуючи все вищевикладене, прошу Вас вшанувати
Гаврилюка Миколу Олександровича присвоєнням почесного звання Герой України (посмертно).
Микола поклав життя на вівтар нашої держави, і
його внесок в боротьбу за мир та свободу просимо
вшанувати найвищою відзнакою у нашій державі.