Шановний Президенте!
Прошу вас присвоїти звання Героя України (посмертно) Заволоці Сергію Миколайовичу, молодшому сержанту 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу, санітарному інструктору евакуаційного відділення медичної роти військової частини А0666, народженому 02.12.1993 року.
До початку повномасштабної війни Сергій працював фельдшером швидкої медичної допомоги у клініці Святої Катерини. Добросовісно виконував свій обов'язок як медик, займався доброчінністю. Ніколи не залишався осторонь чужої біди, завжди був чуйним, не дивлячись на тяжкі часи нашої держави. Зберіг у собі такі якості, як добропорядність, уважність, працелюбність, дружелюбність та був авторитетом для колективу та пацієнтів. На роботі неодноразово був нагороджений почесними відзнаками.
З початку вторгнення ворога на територію України, мій син Заволока С.М. 21.03.2022 року добровільно вступив на службу до лав ЗСУ та виконував покладенні на нього завдання медика на Херсонському, Донецькому, а згодом - на Бахмутському напрямку.
Бойові товариші, командири поважали Сергія, як одного з найкращих медиків, який нічого не боявся та попри все намагався до останнього зберегти життя своїх побратимів. Не дивлячись на бойові дії, під час яких моєму синові доводилось лікувати своїх побратимів та надавати першу медичну допомогу, Сергій ризикував своїм життям кожної секунди, завжди підставляв своє плече допомоги. За хоробрість та мужність Заволока С.М. був нагороджений орденом "За мужність".
Заволока Сергій Миколайович загинув 19.08.2023 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області, Бахмутському районі, с.Курдюмівка.
Ми, побратими, друзі і рідні, пишаємося загиблим воїном і хочемо, щоб пам'ять про нього жила вічно, адже він віддав найцінніше – своє життя за цілісність та незалежність України!