Шановний Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння звання «Героя України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, старшому сержанту Решетняку Андрію Миколайовичу 16.12.1981 р.н., командиру 3-го розвідувального відділення розвідувального взводу 3 механізованого батальйону, позивний «Решетос».

Шановний Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння звання «Героя України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, старшому сержанту Решетняку Андрію Миколайовичу 16.12.1981 р.н., командиру 3-го розвідувального відділення розвідувального взводу 3 механізованого батальйону, позивний «Решетос».
Андрій разом з молодшим братом та батьками проживав у Луганській області. З самого початку АТО, добровольцем проходив службу в морській піхоті України, чим пишався безмежно, адже морський піхотинець – це універсальний воєн, еліта Збройних Сил України.
Брав безпосередню участь в антитерористичній операції у Донецькій і Луганській областях, згодом – в Операції об’єднаних сил (ООС). Нагороджений почесною державною нагородою від п’ятого Президента України.
З початку повномасштабного вторгнення рф продовжив службу у складі славнозвісної 24-тої окремої механізованої бригади ім. Данила. Під час виконання бойових завдань виявляв велику сміливість і мужність, постійно ризикуючи своїм життям. Був неодноразово поранений, переніс більше трьох контузій, осколкові поранення, струс головного мозку… Це лише мала частка всього того, що пережив Андрій, не говорячи вже про напружений психоемоційний стан. Після лікування завжди повертався до своїх побратимів. У 2022 році, захищаючи українську державу, героїчно загинув його рідний молодший брат. Цей удар, смерть брата Олексія, залишив на його серці великий, незалікований рубець.
Більше семи років (з самого початку російсько-української війни) Андрій Решетняк був на передових позиціях для стримання російської навали. Брав участь у захисті Батьківщини на території таких областей, як Луганська, Донецька та Херсонська. Воював у найгарячіших точках нашої Батьківщини: м. Бахмут, м. Авдіївка, м. Папасна, м. Маріуполь.
За час проходження військової служби на посаді командира 3-го розвідувального відділення розвідувального взводу третього механізованого батальйону зарекомендував себе винятково з позитивної сторони. Мав високий рівень відповідальності під час виконання доручених командуванням справ, досягав визначених цілей та якісно виконував поставлені завдання. Андрій був справжнім воїном, патріотом, зразком незламності та міцності духу. Його побратими знають його як людину слова; мужнього, відвертого і прямолінійного наставника.
Враховуючи вищевикладене, прошу підтримати цю петицію про присвоєння Андрію Решетняку звання Героя України (посмертно). Воїн на нього заслуговує, зважаючи на заслуги перед Батьківщиною. Він справжній Герой України, його останні слова були: «Я так люблю людей, я за їхнє життя віддаю своє».
У Андрія Решетняка залишився син та вбиті горем батьки, які поховали двох синів-соколів, що віддали своє життя за сильну, вільну, незалежну Україну.
Віримо: Україна не забуде своїх Героїв!