Шановний пане Президенте!
Прошу розглянути петицію про надання Героя України (посмертно) Каплуну Богдану Анатолійовичу, солдату 67 окремої механізованої бригади (в/ч А4123), який загинув у бою за незалежність та свободу України 16.07.2022 року.
Переважна більшість знає його, як священика, проте після повномасштабного вторгнення він склав сан та доєднався до лав Збройних Сил України.
У пам'яті рідних, друзів, прихожан Богдан назавжди залишиться світлою, щирою, доброю, наполегливою людиною. Свій шлях священнослужителя він розпочав у маленькому селі Турія Новомиргородського району, жив на той час дуже скромно, але ніколи не жалівся. Майже з перших днів зміг знайти підхід до кожного мешканця села, умів розрадити, підтримати та допомогти порадою. Цим заслужив неабияку повагу та любов. Неодноразово відвідував навчальні заклади, Будинок престарілих з лекціями духовної тематики. Декілька разів влаштовував православний табір, у своїй парафії організував хор.
На початку 2017 року переїхав у Дніпро, там служив кліриком у храмі Преподобного Агапіта Печерського, що на території лікарні № 6, відвідував пенітенціарні заклади.
Все різко змінилося після подій 24 лютого 2022 року, тоді він твердо вирішив - тепер його місце на фронті. Спершу хотів бути парамедиком, але ця справа потребувала довгого періоду навчання. Вже у квітні 2022 року Богдан добровольцем приєднався до лав ЗСУ. Побратими завжди згадують про нього лише найкраще. Він був справжнім патріотом, невпинно навчався, опановував багато нового - справлявся зі зброєю, розбирав гранату тощо. Часто до Богдана з позивним "Падре" і на передовій зверталися за порадою, знаючи про його служіння Богу.
На жаль, з 14 липня 2022 року зв'язок обірвався, а через два дні у бліндаж, де був воїн поцілила ворожа міна. Він загинув на місці.
Йому тепер навічно 29....
Він не пошкодував власного життя, віддавши його за наш спокійний сон і спільну перемогу у цій жорстокій війні.