№22/200958-еп
Присвоєння звання "Герой України" (посмертно) військовослужбовцю, командиру відділення 125-ї бригади ТРО Збройних сил України Бондаруку Олександру Анатолійовичу, який загинув 05 квітня 2023 року в районі населеного пункту Кузьмине Сєвєродонецького району Луганської області.
Автор (ініціатор): Бондарук Леся Петрівна
Дата оприлюднення: 31 липня 2023
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю, добровольцю, командиру відділення Бондаруку Олександру Анатолійовичу 30 червня 1987 року народження.
Олександр, маючи бронь на залізниці як машиніст, матір з інвалідністю, дружину і двох неповнолітніх дітей, не вагаючись, пішов добровільно захищати нашу Батьківщину.
Був прийнятий на службу водієм стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, служив у 125 ТРО. Взимку 2023 року як командир відділення воював у складі 93 ДШБ, останній місяць перед загибеллю у складі 95 ДШБ.
У лютому 2023 року між виїздами у місто Бахмут, маючи важкий бронхіт, обмороження кінцівок Олександр ні на мить не задумувався над тим, щоб пройти курс лікування. Після нетривалої відпустки він продовжував з честю і гідністю нести службу у ЗСУ. При цьому його рідний брат, учасник АТО, в той час вже отримав поранення на фронті захищаючи нашу державу (брат після початку повномасштабного вторгнення на наступний день повернувся із-за кордону, для того щоб стати на захист України. Від отриманого поранення останньому призначили 3-тю групу інвалідності).
Порядність, честь, прагнення до кращого життя і бажання бачити Україну вільною та сильною країною — це те, чим керувався Олександр захищаючи Україну.
13 березня 2023 року Бондарук Олександр був нагороджений Нагрудним знаком "Знак пошани".
Загинув Олександр Бондарук під час виконання бойового завдання від отриманого осколкового поранення 5 квітня 2023 року на позиції в районі населеного пункту Кузьмине Сєвєродонецького району Луганської області.
У героя залишилась мати, яка має 2-гу групу інвалідності, рідний брат, котрий теж має інвалідність внаслідок поранень на фронті, дружина та двоє неповнолітніх дітей.
Олександр з честю, стійкістю і незламною силою волі захищав нашу Батьківщину, тож просимо Вас присвоїти йому звання Герой України посмертно.
Вічна і світла пам’ять всім, хто віддає своє життя за волю України!
Слава Україні!
Героям Слава!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю, добровольцю, командиру відділення Бондаруку Олександру Анатолійовичу 30 червня 1987 року народження.
Олександр, маючи бронь на залізниці як машиніст, матір з інвалідністю, дружину і двох неповнолітніх дітей, не вагаючись, пішов добровільно захищати нашу Батьківщину.
Був прийнятий на службу водієм стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, служив у 125 ТРО. Взимку 2023 року як командир відділення воював у складі 93 ДШБ, останній місяць перед загибеллю у складі 95 ДШБ.
У лютому 2023 року між виїздами у місто Бахмут, маючи важкий бронхіт, обмороження кінцівок Олександр ні на мить не задумувався над тим, щоб пройти курс лікування. Після нетривалої відпустки він продовжував з честю і гідністю нести службу у ЗСУ. При цьому його рідний брат, учасник АТО, в той час вже отримав поранення на фронті захищаючи нашу державу (брат після початку повномасштабного вторгнення на наступний день повернувся із-за кордону, для того щоб стати на захист України. Від отриманого поранення останньому призначили 3-тю групу інвалідності).
Порядність, честь, прагнення до кращого життя і бажання бачити Україну вільною та сильною країною — це те, чим керувався Олександр захищаючи Україну.
13 березня 2023 року Бондарук Олександр був нагороджений Нагрудним знаком "Знак пошани".
Загинув Олександр Бондарук під час виконання бойового завдання від отриманого осколкового поранення 5 квітня 2023 року на позиції в районі населеного пункту Кузьмине Сєвєродонецького району Луганської області.
У героя залишилась мати, яка має 2-гу групу інвалідності, рідний брат, котрий теж має інвалідність внаслідок поранень на фронті, дружина та двоє неповнолітніх дітей.
Олександр з честю, стійкістю і незламною силою волі захищав нашу Батьківщину, тож просимо Вас присвоїти йому звання Герой України посмертно.
Вічна і світла пам’ять всім, хто віддає своє життя за волю України!
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Баб'як Надія Василівна
12 жовтня 2023
2.
Цегеля Вячеслав Васильович
12 жовтня 2023
3.
Ржиська Марія Володимирівна
12 жовтня 2023
4.
Куликова Дар'я Володимирівна
12 жовтня 2023
5.
Федоренко Юлія Олександрівна
12 жовтня 2023
6.
Кокоша Ірина Миколаївна
12 жовтня 2023
7.
Гречаник Олександра Олександрівна
12 жовтня 2023
8.
Козік Марія Миколаївна
12 жовтня 2023
9.
Шаховська Анна Борисівна
12 жовтня 2023
10.
Урошлєв Володимир Вікторович
12 жовтня 2023
11.
Шрамченко Катерина Сергіївна
12 жовтня 2023
12.
Момсик Крістіна Володимирівна
12 жовтня 2023
13.
Чеченко Михайло Віталійович
12 жовтня 2023
14.
Горобій Анастасія Олександрівна
12 жовтня 2023
15.
Кушнірчук Любов Ігнатівна
12 жовтня 2023
16.
Лозинський Андрій Ігорович
12 жовтня 2023
17.
Крикун Олексій Сергійович
12 жовтня 2023
18.
Федоренко Ірина Володимирівна
12 жовтня 2023
19.
Поліщук Лілія Віталіївна
12 жовтня 2023
20.
Левчук Світлана Василівна
12 жовтня 2023
21.
Стецюк Оксана Володимирівна
12 жовтня 2023
22.
Федоренко Ганна Валентинівна
12 жовтня 2023
23.
Жеребцова Алла Віталіївна
12 жовтня 2023
24.
Любас Оксана Іванівна
12 жовтня 2023
25.
Шарко Катерина Михайлівна
12 жовтня 2023
26.
Іванцик Ніна Володимирівна
12 жовтня 2023
27.
Савочка Ірина Василівна
12 жовтня 2023
28.
Клочко Людмила Василівна
12 жовтня 2023
29.
Котлін Михайло Олександрович
12 жовтня 2023
30.
Федоренко В'ячеслав Сергійович
12 жовтня 2023