Пане Президенте, ми знаємо, що Герої не вмирають! Але лише, якщо пам'ятати і увічнювати славу Героїв, які віддали життя за свою державу. У 2013 Віталій пішов служити в 95-ту Житомирську аеромобільну бригаду. Був десантником, і з самого початку АТО — в зоні бойових дій. Під час несення служби отримав поранення та інвалідність, що стало причиною для звільнення за станом здоров‘я у 2017 році. Після повномасштабного вторгнення, не зміг стояти осторонь та в числі перших пішов до військкомату. Служив у 137-у батальйоні морської піхоти. Був командиром відділення снайперів. Загинув 5 вересня під селом Костромка Херсонської області. Віталій був справжнім воїном, та патріотом. Він з честю виконував обов'язок щодо захисту своєї держави і до останнього залишився вірним Україні. Вдома завжди татуся чекає донечка, яку він обожнював.
Я пишаюсь своїм чоловіком, його патріотизмом і вважаю, що Вжещ Віталій Вікторович справжній Герой та заслуговує на найвищу державну нагороду Герой України (посмертно).