Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, командиру 3-го танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону військової частини А 1126 лейтенанту Матвійчуку Івану Володимировичу, 1985 р.н., уродженцю села Бистрик Ружинського району Житомирської області.
№22/199962-еп
Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, командиру 3-го танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону військової частини А 1126 лейтенанту Матвійчуку Івану Володимировичу, 1985 р.н., уродженцю села Бистрик Ружинського району Житомирської області.
Автор (ініціатор): Матвійчук Олександр Володимирович
Шановний пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) моєму братові, військовослужбовцю Збройних Сил України, командиру 3-го танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону військової частини А 1126 лейтенанту Матвійчуку Івану Володимировичу, 1985 р.н., уродженцю села Бистрик Ружинського району Житомирської області. З початку повномаштабного вторгнення він не стояв осторонь та мобілізувався до ЗСУ із 06 березня 2022р., та пішов на навчання – опановувати управління танком Т-80 та став командиром танкового взводу 25-ї ОПДБр.
У важких боях він неодноразово досягав успіхів при виконанні поставлених завдань. За словами побратимів екіпаж Івана одним із перших прорвав оборону на Харківському напрямку.
Мужньо виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув 23 січня 2023 року поблизу населеного пункту Червонопопівка Сєвєродонецького району Луганської області під час виконання бойового завдання, від ушкоджень спричинених іншими видами вибухів та уламків, попавши під обстріл артилерією.
Згадуючи про нього деякі побратими кажуть, що якби не Іван їх уже давно не було б, тому що він багатьох витягував з поля бою. Іван був прикладом хоробрості та незламності духу для своїх побратимів.
Всі хто знав Івана, завжди згадуватимуть його добрим словом, за його справедливість, чесність та позитив.
У воїна залишились батьки та молода дружина із малесеньким сином, який так і не пізнає батьківської любові.
За проявлені мужність і героїзм, під час виконання обов’язків Матвійчук Іван Володимирович заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно) так як з честю виконував обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі, українському народові та Україні.
Слава всім, хто боронить та захищає Україну! Слава Україні!
Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, командиру 3-го танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону військової частини А 1126 лейтенанту Матвійчуку Івану Володимировичу, 1985 р.н., уродженцю села Бистрик Ружинського району Житомирської області.