Щодо надання звання героя України (посмертно) Калагурському Богдану Петровичу

Шановний пане Президенте, просимо Вас присвоїти заслужене і почесне звання Героя України (посмертно) командиру механізованої роти 106 механізованого батальйону 63 ОМБр Корпусу резерву Сухопутних військ ЗСУ капітану Калагурському Богдану Петровичу, який героїчно загинув 19 серпня 2022р. під час боїв у с. Благодатне, що на Миколаївщині, захищаючи Україну.

Калагурський Богдан Петрович народився 17.04.1978р. в селі Оброшине Львівської області. Був не лише справжнім професіоналом своєї справи, а й патріотом, який не словами, а ділами доводив свою любов до України. В мирному житті - мудрий керівник, хороший спеціаліст в енергорозподільчій компанії за що на фронті й отримав позивний «Електрик». Воював проти окупантів у зоні АТО з 14.06.2015р. по 09.11.2015р., з 27.02.2016р. по 24.06.2016р. (в Донецькій та Луганській областях). З початку повномасштабного вторгнення Герой без вагань став на захист України і перебував на передовій. За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність українському народу і військовій присязі, зразкове виконання військового обов’язку і професіоналізм Калагурський Богдан неодноразово був відзначений нагородами Міністерства оборони України, а саме:
- 14.06.2022 року – нагрудним знаком «Знак пошани»,
- 25.07.2022 року – почесним нагрудним знаком «Слава і Честь»,
- 04.08.2022 року – нагрудним знаком«За військову доблесть».

Останній бій воїна відбувся 19 серпня2022 року у селі Благодатне Миколаївської області. Ніхто краще не охарактеризує військового командира, як його бійці – побратими 63 ОМБр:
«Великі штурми ворога почались у травні та тривали до серпня. Ворог боявся підходити впритул до села — командир роти Богдан Петрович Калагурський, «Електрик», мав бойовий досвід в АТО і налагодив потужну оборону села. На початку серпня першу роту змінила друга і 7 серпня почався перший масований штурм із застосуванням артилерійської підготовки та вогню танків - цей штурм відбили завдяки тому, що вчасно група аеророзвідки надала інформацію про пересування. Потім почались майже два пекельні тижні: село обстрілювали зі всього можливого.
Приблизно 15 серпня по селу відпрацював ТОС-1А. 18 серпня ввечері при обстрілі села арта поцілила в підвал, у результаті детонації загинули наші бійці. 19 серпня почався штурм: о 5 ранку почалася артпідготовка, яка тривала годин 4-5. Паралельно штурмові загони десантників та вагнерівці на броні зайняли посадки по флангам села, намагаючись просуватись вперед.
Так як останній офіцер, який був у селі, загинув у тому підвалі з джевеліном, вранці комбат відправив «Електрика» керувати обороною, а сам почав шукати засоби ураження для підтримки оборонців. Рота відбивалась до вечора і до закінчення боєкомлекту. Під час того штурму вороги втратили 5 БМД і приблизно 40 наших противників. «Електрик» загинув і залишився лежати на полі бою аж до 10 листопада».
У капітана Калагурського залишилась дружина та двоє доньок. Вдячні йому за відвагу, велику жертву заради України та усіх нас і просимо присвоїти таке заслужене та почесне звання Героя України (посмертно).